СТОРІНКИ БІОГРАФЇЇ “НАФТОВИКА”

А ПОЧИНАЛОСЬ ВСЕ ТАК...

Історія «Нафтовика» бере свій початок з кінця лютого 1980 року, коли за ініціативи адміністрації нафтогазовидобувного управління (зараз НГВУ «Охтирканафтогаз») була створена футбольна команда. В цьому ж році нафтовики взяли участь в своєму першому офіційному турнірі – кубку міста з футболу. Успішно пройшовши через сито попередніх матчів, у фіналі «Нафтовик" зустрівся зі «Спартаком», який на той час був чемпіоном області в першій групі. Основний час напруженої гри не виявив переможця – нічия 1:1. Не змінився рахунок і в двох додаткових таймах. Прийшлось арбітру призначити серію після матчевих пенальті, в яких точнішими були спартаківці.

Наступним турніром для «Нафтовика» стала першість обласної ради ДСТ «Авангард». Там успіх вже сприяв нафтовикам. У фіналі, який проходив в Білопіллі, розігрувались також дві путівки в групу найсильніших команд області. В цьому турнірі боротьбу за перемогу вели п’ять команд: місцевий «Авангард», «Колос» (Дружба), «Будівельник" (В.Писарівка), «Автомобіліст» (Суми) і «Нафтовик». Охтирські футболісти впевнено виграли турнір, стали чемпіонами області серед команд ДСТ «Авангард» і завоювали право виступати в наступному сезоні в першій групі чемпіонату Сумщини.

Всього ж у 1980 році футболісти «Нафтовика» провели 22 зустрічі, в 15-ти з яких святкували перемогу, 5 ігор завершили внічию і тільки в двох програли. Різниця забитих і пропущених м’ячів 39–18=+21.

В сезоні-81 «Нафтовик» дебютував серед найкращих команд області і зразу ж став срібним призером. Краще виступив тільки «Фрунзенець» з обласного центру. В кубку області охтирці тільки в фіналі поступилися «Ливарнику» з Сум – 1:3. Другою була команда і в зональних змаганнях республіканської першості ДСТ «Авангард» на приз «Робітничої газети», які проходили в місті Орджонікідзе Дніпропетровської області. Наші футболісти отримали там дві перемоги, а поступилися тільки господарям турніру – місцевому «Авангарду».

Протягом 1981 року «Нафтовик» зіграв 30 матчів і 21 раз виходив з них переможцем, програвавши тільки тричі при різниці м’ячів 76–26=+50. І хоча команда у всіх змаганнях, в яких брала участь, була тільки другою, цей сезон приніс багато користі молодій команді: футболісти значно підросли в ігровому плані.

НА РЕСПУБЛІКАНСЬКІЙ АРЕНІ

В 1982 році футболісти «Нафтовика» вперше за свою коротку історію завойовують кубок області і приймають старт в самому масовому футбольному турнірі – пер¬шості України серед команд колективів фізкультури. Тривалий час охтирці лідирували в своїй зоні, але три поразки поспіль на фініші від «Шахтаря» 1:2 (через дискваліфікацію охтирського стадіону гра відбулася в Полтаві), в Куп’янську “Металургу” – 0:3 та знову в Полтаві місцевому “Локомотиву”, відкинули “Нафтовик” на шосте місце, хоча від переможця зони його відділили тільки двоє очок.

1982 рік. Чемпіонат ККФ. Четверта зона.

Всього ж в сезоні-82 “Нафтовик” провів 23 офіційні зустрічі: 14 перемог, 3 нічиї та 6 пора-зок, різниця м’ячів 56–31=+25.

В наступному сезоні кубок області знову у нафтовиків, а в чемпіонаті України в своїй зоні охтирці протягом усього сезону вели боротьбу за перемогу, але зайняли третє місце, поступив-шись чемпіону України ірпінському “Динамо” тільки двома очками.

1983 рік. Чемпіонат ККФ. Третя зона.

В цьому році команда зіграла 24 офіційні зустрічі в яких одержала 11 перемог при восьми поразках, різниця м’ячів 37–28=+9.

В сезоні 1984 року футболісти “Нафтовика” втретє підряд завойовують кубок області, а в чемпіонаті України серед колективів фізкультури відстають лише на одне очко від переможця зони і впевнено займають друге місце.

1984 рік. Чемпіонат ККФ. Третя зона.

Офіційних матчів в 1984 році було проведено 20: 15 перемог, одна нічия та 4 поразки, різ-ниця м’ячів 42–19=+23.

Всі ці роки команду тренував Валерій Олексійович Душков. Під його керівництвом за цей період “Нафтовик” провів 114 офіційних зустрічей, в яких команда 76 ра¬зів залишала поле пе-реможцем, 19 ігор закінчились внічию, а в 23 – охтирці програвали своїм суперникам. Різниця забитих і пропущених м’ячів 248–122=+126.

“ЗОЛОТИЙ” СЕЗОН

В березні 1985 року “Нафтовик” очолили нові тренери: випускник Вищої школи тренерів Анатолій Олександрович Конопльов та майстер спорту Володимир Анатолійович Попов. І, хоча, вперше за чотири роки кубок області не одержав охтирської прописки, цей сезон став дуже вдалим для колективу. Нафтовики компенсували цю втрату виграшем головного змагання – чемпіонату серед команд колективів фізкультури і в підсумку стали чемпіонами України та завоювали путівку в другу лігу союзної першості.

З самого початку чемпіонату команда показувала впевнену гру і вже з перших турів захопила лідерство в зоні. Першого очка футболісти “Нафтовика” лишилися тільки на старті другого кола, коли вдома не змогли переграти “Будівельник” з Прип’яті – нічия 1:1. Дуже впевнено зіграла лінія оборони, яка дозволила суперникам тільки п’ять разів вразити свої ворота.

1985 рік. Чемпіонат ККФ. Третя зона.

Місцем проведення фінального турніру 1985 року були вибрані стадіони Криму в Червоноперекопську та Армянську. Ігри проходили на гарних полях. Сюди приїхало шість переможців зональних змагань.

Більшість фахівців напередодні фінального турніру фаворитом вважали полтавську “Ворсклу”, яка втретє вийшла на заключний етап боротьби за путівку до другої ліги, і весь цей час гра-ла, практично, одним складом. Але й третя спроба для них була невдалою. Вже з першого матчу про серйозні наміри заявили наші футболісти. На старті змагань вони впевнено переграли самборський “Спартак” – 4:0. Центральною стала наступна гра охтирців з ровеньківським “Соколом”, в складі якого виступало немало гравців, які свого часу “понюхали” порох змагань вищої та першої ліг. Ще за шість хвилин до закінчення матчу була нічия – 2:2. Але нестримні атаки нафтовиків привели до успіху. Переможний м’яч забив Тарас Томич, який в підсумку став кращим голеадором фінального турніру – 7 забитих м’ячів.

Не знизили атакуючий настрій охтирські спортсмени і після цієї зустрічі. Перегравши “Енергію” 4:2 та одноклубників з Долини вони достроково стали переможцями фінального турніру. І, хоча, в останньому матчі “Нафтовик” поступився “Ворсклі” 0:2, це вже не мало ніякого значення.

1985 рік. Чемпіонат ККФ. Фінал.

Перемогу “Нафтовика” в цьому сезоні кували: воротарі: Олександр Ковальов та Борис Філатов; захисники: Євген Осипов, Володимир Ольшанченко, Василь Єрмак (капітан команди), Віктор Мунтян, Віктор Попчук, Валерій Бойченко; півзахисники: Сергій Фомін, Олег Земляний, Олександр Довбій, Тарас Томич, Ігор Строганов, Віктор Яїчник; нападаючі: Анатолій Єрмак, Григорій Лазарко, Віктор Гальченко, Володимир Лінке.

Всього за 5 років виступів серед команд колективів фізкультури “Нафтовик” зіграв 63 матчі, 42 з яких виграв, 6 разів зіграв внічию і 15 зустрічей програв. Різниця забитих і пропущених м’ячів 109–64=+45.

ДЕБЮТ СЕРЕД МАЙСТРІВ

Підготовку до нового сезону футболісти “Нафтовика” почали вже в ранзі команди майстрів. Основний кістяк команди склали футболісти, які завоювали путівку в другу лігу. Але в тренерському штабі сталися зміни. Біля керма команди став Євген Зеонович Камінський, який працював до цього в хмельницькому “Поділлі”. Він вирішив посилити команду досвідченими гравцями, прекрасно розуміючи, що без гравців, які пройшли школу вищої та першої ліг, команді буде важко попервах вести конкуренцію з сильнішими суперниками. Тому й з’явились в команді воротар Швойницький, півзахисник Антоненко та нападаючий Дикий зі Львова, форвард Крамаренко, який свого часу грав за харківський “Металіст”, московське “Динамо” та дніпропетровський “Дніпро”. Поповнили команду також Попович, який грав раніше в сумському “Фрунзенці” та кемеровському “Кузбасі” і гравець вінницької “Ниви” Лисик.